Сторінки

Канал

неділя, 29 квітня 2018 р.

Андрійчук Петро Олександрович

Петро Олександрович Андрійчук, заслужений працівник культури України, кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ст., лауреат премії ім. Івана Огієнка, професор кафедри музичного мистецтва КНУКіМ, художній керівник заслуженого народного хору України «Дарничанка», секретар Національної всеукраїнської музичної спілки, член правління Всеукраїнського хорового товариства ім. М. Леонтовича, член Національної спілки журналістів України. Концертував у багатьох країнах Європи, Азії та США. Автор творів, обробок, перекладень для хору, оркестру та ансамблів народних інструментів, баяна.
Петро  Олександрович  Андрійчук (нар. 17 січня 1958, м. Борщів, Тернопільська область) — український диригент, композитор. Член НЛУК (1999). Заслужений працівник культури України (1992). Професор (1999).

У 1973—1977 навчався у Тернопільському музичному училищі. Закінчив Київську консерваторію (1982). Від 1979 — концертмейстер, від 1992 — художній керівник, головний диригент народного ансамблю пісні й танцю України «Дарничанка». Від 1989 — викладає у Київському національному університеті культури і мистецтв.

Гастролював у країнах СНД, Польщі, Румунії, Югославії, Чехії, Словаччині, Великій Британії, Франції. Автор обробок і аранжувань українських народних пісень для хору та вокальних ансамблів, пісень на слова українських поетів. Упоряд. і музичний редактор збірки пісень «Дорога до мами» (Т., 2002), куди ввійшли твори на слова тернопільських поетів Василя Дерія, Ганни Костів-Гуски та інших.

З 1992 року художній керівник, диригент заслуженого народного ансамблю пісні і танцю України «Дарничанка»

Джерело

Базів Микола Миколайович

Базів Микола Миколайович народився 12 грудня 1959 року в селі Кропивник Калуського району Станіславської (нині – Івано-Франківської) області. Закінчив Калуську СШ№1 із золотою медаллю (1977), Львівський політехнічний інститут (1982) – з відзнакою. Автор книжок «Веселі кропивинки» (2008), «Мій Кропивник» (2011), «Колюче дзеркало» (2012), «Шерстилинки» (2013), «Яблука, не квашені» (2015). Володар гран-прі міжрегіонального фестивалю гумору та сатири «Грицева шкільна наука» ( м.Копичинці, 2010р.), лауреат першої премії Всеукраїнського фестивалю гумору і фольклору імені Павла Глазового (м.Київ, 2010), лауреат другої премії 5-го Всеукраїнського фестивалю-конкурсу «Усмішки Глазового» (м. Казанка, 2012), «Лауреат Нобельської премії» (2013), лауреат «Підкови Пегаса» (м. Вінниця, 2015) Гуморист, пародист, член Національної спілки журналістів України (2011), Наукового товариства імені Шевченка (2012), Національної спілки письменників України (2015). Живе і працює в Гусятині.

середа, 18 квітня 2018 р.

Драчук Олег Юрійович



Навчався у Ніжинському Державному педагогічному інституту ім. Н.В. Гоголя.
Раніше закінчив Полтавське Вище ВУ ракетних військ і артиллерії ім. генерала Ватутина.
91 ГСВГ Альтес Лагерь

середа, 4 квітня 2018 р.

Гарний сміх – здоров’я для всіх!


Гумор – це не просто сміх, це – сміхотерапія! Дейл Карнегі, який вчив людей мистецтва спілкування та досягнення успіху, склав таку ціну усмішці: «Вона нічого не коштує, а дає багато. Вона збагачує тих, хто її отримує, і не збіднює тих, хто її дарує. Вона триває лише мить, але пам’ять про неї може лишатися назавжди».
Швидко промайнула хвилинка-гуморинка «Ох, і сміху в нас було», проведена працівниками бібліотеки-філії №6 з учнями БЗШ №23. Дотепний гумор Павла Глазового, Віктора Євтушенка читали: Сашко Цуцков, Сашко Федак, Денис Клюєв, Денис Чернозуб, Варвара та Поліна Середа, Роман Галанзовський, Ілля Крилов.
На сміхокрос «Посміємося разом» до книгозбірні завітав поет-гуморист, член Національної спілки письменників України, лауреат міської літературно-мистецької премії ім. І.Нечуя-Левицького, автор 13 книг гумору і сатири – Віктор Євтушенко.