«Негаснучі свічі» вічної пам’яті

У книзі автор розповідає про відомих людей міста, що в різні роки пішли за вічну межу. Це — письменники, художники, музиканти, науковці, медики, працівники освіти, актори, громадські діячі...
                             Передмова
У липні 2014 року, у популярному в місті виданні - газеті «Юр’ївська земля» з’явилась рубрика «Негаснучі свічі», яку веде заслужений працівник культури України, почесний громадянин міста А.І. Кульчицький. Перші ж опубліковані нариси викликали великий інтерес, численні схвальні відгуки і пропозиції. Авторові цих рядків, як професіональному історикові, довелось долучитись в різних виданнях до історії нашого славного древнього міста: «Місто над Россю. Путівник» (1991);, «Біла Церква. Шлях крізь віки» (1994);, «Біла Церква. Короткий історичний нарис» (2013). Звичайно, там названо багато історичних діячів, знаменитих особистостей, пов’язаних з історією міста, яке засновано Ярославом Мудрим у 1032 році, що на 115 років раніше Москви.
А зараз, шановний читачу, ви тримаєте в руках книгу, яку без усякого перебільшення можна вважати сучасною історією нашого міста. Ви віднайдете тут нариси про широко відомих людей - партійних й господарських керівників, про діячів культурної сфери - художників, поетів, музикантів, акторів театру, працівників освіти, охорони здоров’я тощо. Чимало місця відведено нарисам про викладачів Білоцерківського
сільгоспінституту, нині Національного аграрного університету. Це й зрозуміло, бо автор рубрики майже ЗО років тут працював, безпосередньо зустрічався з ними, спільно організовував і проводив різноманітні заходи. Тому всі нариси написано максимально об’єктивно, на основі особистих вражень. Стосовно нарисів про викладачів БНАУ справжніх корифеїв аграрної науки та освіти, можу це підтвердити особисто, бо я їх усіх прекрасно знав, спілкувався і співробітничав протягом 45-ти років роботи в університеті. Як висновок, можна констатувати, що автор нарисів А.І. Кульчицький зробив і робить благородну справу, бо розповіді про відомих людей нашого міста, що відображають його сучасну історію, стануть яскравим прикладом для наслідування багатьом жителям Білої Церкви. На нашу думку, таку рубрику можна і потрібно продовжувати. 

Борис Кашкін, кандидат історичних наук, почесний професор БНАУ, член Золотого фонду Білої Церкви              

Про автора: 

Кульчицький Анатолій Іванович - заслужений працівник куль тури України, член Президії УФК, член Національної музичної спілки, член Правління Міжнародного фонду ім. П.Глазового, почесний громадянин міст Біла Церква та Вишгород, почесний професор БНАУ, почесний ветеран України.
В його творчому доробку понад 600 пісень, 7 вокальних циклів, 15 видань-збірки пісень, поезії та прози.
Автор гімнів Білоцерківщини, міст Вишгород та Тетіїв, 72-і механізованої дивізії (бригади), спортивного гімну Білої Церкви, Всеукраїнського літературно-мистецького свята «Усмішки Глазового», багатьох навчальних закладів міста та сіл району.

Автор удостоєний творчих премій: 

1992 рік - став першим лауреатом міської літературно-мистецької премії ім. І. Нечуя-Левицького
2004рік - присуджена Міжнародна премія ім. В. Винниченка
2009 рік - присуджена Всеукраїнська літературно-мистецька премія ім. І. Нечуя-Левицького
2014 рік - присуджена Всеукраїнська літературно-мистецька премія ім. Д. Луценка «Осіннє золото»

Окремі видання про творчість автора: 

- Київське обласне управління культури та Київська обласна бібліотека для дітей в серії «Наші видатні земляки» «Пісенна криниця Анатолія Кульчицького» - 2002 р.
- В. Дідківський - «Штрихи до творчого портрета Анатолія Кульчицького» «Буква» - 2008 р.
- «І пригорнулася до нього пісня» (Публікації в ЗМІ про творчу діяльність А. Кульчицького), - «Білоцерківдрук» - 2013 р.

Презентація книги у бібліотеці-філіалі № 10 м. Біла Церква, завідувачка Г.Г. Нагорна