
Жодне веселе свято не обходиться без жартів
та сміху. У цей час доречно було згадати
гуморески та «Привітання» великого українського
сміхотворця Павла Прокоповича Глазового,
95-річчя якого ми будемо відзначати цьогоріч:
«Добрий
день вам, любі друзі – дідусі наші, бабусі.
Молодички і дядьки, дівчаточка й парубки,
Нежонаті і жонаті, лисуваті і чубаті!
Жартівливе рідне слово, нашу пісню голосну
Ми даруєм всім, хто любить українську бузину».
Ми даруєм всім, хто любить українську бузину».
Під час спілкування з глядачами, учнями молодших класів, з’ясувалося, що вони, на превеликий жаль, не знають Глазового. І це було дуже прикро! У свій час Павло Глазовий мав велику популярність серед українців. Він був справжнім Майстром слова, писав актуально та яскраво, гостро реагував на фальш у спілкуванні між людьми, вмів поетичним словом виявляти людські недоліки. За допомогою гумору Павло Прокопович вказував на невихованість людей, їхню неосвіченість та грубість, навчав не повторювати чужих помилок, бути добрими, щирими і вдячними, радив «розмовляти з людьми по-козацькому – не зверхньо, а гордо з почуттям високої гідності».
Так при житті поет наставляв Анатолія Паламаренка, свого вихованця, нині – шанованого народного артиста України. (Павло Глазовий. Листи до друга в США, с. 93). У своїй творчості сатирик не оминав увагою дітей, присвятивши їм чудові правдиві гуморески. Він писав: «Моя душа й моє перо служать тільки на добро». Творчий багаж Глазового можна використовувати у навчанні та вихованні дітей. В умілих руках учителя це стане надзвичайно корисним інструментом – не примусово, а в ігровій формі та
веселому поетичному спілкуванні навчати дітей думати та духовно розвиватися.
Виступи учнів мистецької школи зачарували глядачів. З чистим серцем і щирою душею артисти подарували присутнім гуморески поета: Назарій Шуст – «Добре бути космонавтом», «Сміх і сльози», «Виродок», Наталія Чарна – «Чистий розум», «Увертюра», Ірина Гуменюк – «В темнім залі», «Ізюм», Герман Росстальний – «Майбутній Ойстрах», «Чому букви різні», «Добрий дядя», «Книголюб», Тетяна Димань – «Брехунець», «Пряник», «Коріння і насіння», «Перший лист» та «Допитливий син».
Сподіваюся, що глядачі – діти молодшого покоління, які подарували нам гарячі оплески – надовго запам’ятають цю зустріч, будуть жити з любов’ю до рідного слова та зацікавляться творчістю славетного українського гумориста та лікаря людської душі – Павла Прокоповича Глазового.
Так при житті поет наставляв Анатолія Паламаренка, свого вихованця, нині – шанованого народного артиста України. (Павло Глазовий. Листи до друга в США, с. 93). У своїй творчості сатирик не оминав увагою дітей, присвятивши їм чудові правдиві гуморески. Він писав: «Моя душа й моє перо служать тільки на добро». Творчий багаж Глазового можна використовувати у навчанні та вихованні дітей. В умілих руках учителя це стане надзвичайно корисним інструментом – не примусово, а в ігровій формі та
веселому поетичному спілкуванні навчати дітей думати та духовно розвиватися.
Виступи учнів мистецької школи зачарували глядачів. З чистим серцем і щирою душею артисти подарували присутнім гуморески поета: Назарій Шуст – «Добре бути космонавтом», «Сміх і сльози», «Виродок», Наталія Чарна – «Чистий розум», «Увертюра», Ірина Гуменюк – «В темнім залі», «Ізюм», Герман Росстальний – «Майбутній Ойстрах», «Чому букви різні», «Добрий дядя», «Книголюб», Тетяна Димань – «Брехунець», «Пряник», «Коріння і насіння», «Перший лист» та «Допитливий син».
Сподіваюся, що глядачі – діти молодшого покоління, які подарували нам гарячі оплески – надовго запам’ятають цю зустріч, будуть жити з любов’ю до рідного слова та зацікавляться творчістю славетного українського гумориста та лікаря людської душі – Павла Прокоповича Глазового.
Тетяна Димань,
заслужений діяч естрадного мистецтва України,
лауреат премії ім.
Наталі Забіли (в номінації композитор),
член Міжнародного Фонду ім. Павла Глазового.
Немає коментарів:
Дописати коментар