Показ дописів із міткою Поезія. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Поезія. Показати всі дописи

четвер, 2 жовтня 2025 р.

Анатолій Паламаренко і Віктор Євтушенко на одній сцені


Виступ Народного артиста України, лауреата Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, Героя України, члена Міжнародного Фонду ім. Павла Глазового, популяризатора українського гумору Анатолія Паламаренка на заході, присвяченому 10-річчю творчої діяльності Віктора Євтушенка та презентації його книги "Старі казки на новий лад" (2003)

вівторок, 8 жовтня 2024 р.

Вийшла з друку нова книга

В книгу «На трьох!» увійшли гуморески відомих поетів-гумористів Білоцерківщини, членів Міжнародного Фонду імені Павла Глазового, членів Національної спілки письменників України, лауреатів численних конкурсів гумору та сатири, лауреатів літературно-мистецьких премій.
Вибрані твори талановитих сміхотворців давно набули популярності серед читацького загалу, увійшли в спадщину гумористичного цеху України, вивчаються в навчальних закладах та з успіхом виконуються як авторами власних творів, так і народними артистами України, озвучуються численними аматорами на різних сценах нашої держави.

понеділок, 22 лютого 2021 р.

Віктор Євтушенко і його 1000 + 1 жарт у новій книзі

 
Поет-гуморист а заодно і фельдшер Білоцерківської Служби екстренної допомоги розказує про свою нову книгу, боротьбу за виживання медицини, незалежну профспілку. Була так цікаво, що під кінець навіть його кіт не витримав і прийшов понюхати, чим пахне книга, про яку із таким захопленням розказує господар. Творчість Віктора Євтушенка

четвер, 8 лютого 2018 р.

Творча зустріч в Ромнах


На початку останнього місяця зими в Ромнах, що за 100 км. від Сум, в місцевому Будинку культури відбувся поетичний вечір, особливим гостем якого був Григорій Єлишевич – поет-гуморист, письменник, лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Степана Руданського. Письменник живе в Сумах – обласному центрі, що на Слобожанщині. Він член НСПУ, НСЖУ, Міжнародного Фонду імені Павла Глазового, Почесний житель Великої Чернеччини. 
Г.Л. Єлишевич – ініціатор відродження обласного, а з 2013 року Всеукраїнського фестивалю «Вишневі усмішки» на честь славетного гумориста Остапа Вишні (Губенко), який народився в місті Грунь, Охтирського району на Сумщині.

понеділок, 4 вересня 2017 р.

Творчість інших авторів - Віктор Євтушенко


До книги увійшли вибрані жарти члена Національної спілки письменників України, президента міжнародного Фонду імені Павла Глазового, лауреата багатьох Всеукраїнських конкурсів і фестивалів гумору та сатири, лауреата літературно-мистецьких премій: імені М.С.Вінграновського та імені І.С.Нечуя-Левицького, заслуженого артиста естрадного мистецтва України, члена Асоціації діячів естрадного мистецтва України, поета-гумориста, прозаїка Віктора Євтушенка.
Адресується всім, хто любить щирий український гумор!




Євтушенко В.А.
Тисяча і один жарт. – Біла Церква,
Видавництво «Буква», 2021. – 672 с.
ISBN 978-966-7195-70-0







понеділок, 16 січня 2017 р.

Рік Павла Глазового

Так непомітно підкрався до нас очікуваний
 
Новий рік. Тільки його вшанували, а вже старий Новий на порозі. Зустріли ми його вечорницями у Черкаському земляцтві. Яка ж це радість – побачити рідних душею людей і порадіти їх успіхам і талантам! У кожного із присутніх була можливість виступити перед друзями, розкрити свої здібності і подарувати тепло свого серця. Коли мене запросили до мікрофону, то після привітання я нагадала землякам, що прийдешній рік – це рік Павла Прокоповича Глазового, бо класику українського гумору мало б виповнитеся 95. Реакція глядачів була миттєва – зала «вибухнула» оплесками. Скільки ж любові, радості і гарних спогадів залишив усім нам Павло Прокопович! Як після таких овацій не згадати рядки його поезії, які сприйняли гості вечора з повагою до автора:
      Я так люблю здоровий сміх,
        Веселий сміх, що гріє всіх!
        Переливаю в слово радість,
        Яку в душі своїй зберіг.  
 І я щасливий, що пишу
 Хорошим людям на потіху.
                                                Ловлю в очах іскрини сміху
                                                І довго в серці їх ношу.

понеділок, 24 жовтня 2016 р.

Про мітлу, лопату й пляшку языкату

Хтось покинув у сараї
Пляшку горілчану,
Необмиту, недопиту
І, звичайно, п'яну.
- Звідки ти, така хороша? -
Питає лопата. —
Не впізнала тебе зразу,
Знать, будеш багата.
Пляшка булькнула сердито:
— А я й так не бідна.
Не така, як ти, нещасна,
Чорна й жалюгідна.
На бенкетах і фуршетах
Я бувала, всюди,
А з тобою діло мають
Тільки темні люди, —
Роботяги та трудяги,

Радість

Кум із кумом зустрілися.
Кум говорить куму:
- Я недавно в лотерею 
Виграв добру суму! 
- Перестаньте базікати 
Про тут лотерею. 
- Що ви, куме? Я ділюся 
Радістю своєю! 
- Нащо мені ваша радість? 
Де ви так навчились? 
Краще б, куме, ви зі мною 
Грішми поділились.
Джерело: Павло Глазовий Сміхологія, видання п'яте доповнене - Київ: ФОП Стебеляк, 2013.

Бог і горох

Дочитав до крапки лектор,
В зал поглянув строго:
- Все вам ясно, чи питання,
Може, є у кого?
Тут бабуся й підвелася:
- Хочу запитати.
Мій вопрос торкатись буде
Нашого теляти.
З ним случилося недавно
Нехороше діло,
Як зеленого гороху
Оберемок з’їло.
Чи могли б ви роз’яснити,
Хоч воно і сором,
Чом летить усе з теляти
Під таким напором?
Лектор знизує плечима:
- Звідки ж мені знати,
Що і як там вилітає
З вашого теляти?
- Ну, тоді, - пристала баба,
Як смола, до нього, -
Як ви взнали, що немає
Господа святого?
Ви ж не тямите у тому,
Що летить з теляти,
То як же ви беретеся
Бога спровергати?!
Джерело: Павло Глазовий Сміхологія, видання п'яте доповнене - Київ: ФОП Стебеляк, 2013.

Соколик

Ішов п’яний серед ночі. Добре десь напився!
аптом бачить: повний місяць в калюжі відбився.
А п’яному, як малому, усе вдивовижу.
Сів у воду. — На Місяці, — говорить, — посиджу. —
Уздрів сержант міліції опудало п’яне.
— Ви чого-то у калюжі розсілися, пане?
— Не в калюжі я, — п’яниця крутнув головою. —
Я сиджу на Місяці. Ось він, піді мною. —
Сержант глянув у калюжу.
— Добре, — каже, — згода.
Зараз тобі, соколику, пришлем “лунохода”.

Старий друг

В ресторанчику Пилипів
Ювілей справляли.
Панько й Сидір ювіляра
Гаряче вітали.
А , вертаючись додому, 
Сидір мовив тихо: 
- Третій день уже грипую, 
Привалилось лихо. 
І навіщо я поперся 
На бенкет Пилипа? 
Тридцять років ненавиджу 
Злого цього типа. 
- А чого ж ти цілувався 
За столом з Пилипом? 
- Хотів його, паразита, 
Заразити грипом. 
Джерело: Павло Глазовий Сміхологія, видання п'яте доповнене - Київ: ФОП Стебеляк, 2013.