Показ дописів із міткою Поезія. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Поезія. Показати всі дописи
четвер, 2 жовтня 2025 р.
Анатолій Паламаренко і Віктор Євтушенко на одній сцені
вівторок, 8 жовтня 2024 р.
Вийшла з друку нова книга
В книгу «На трьох!» увійшли гуморески відомих поетів-гумористів Білоцерківщини, членів Міжнародного Фонду імені Павла Глазового, членів Національної спілки письменників України, лауреатів численних конкурсів гумору та сатири, лауреатів літературно-мистецьких премій.
Вибрані твори талановитих сміхотворців давно набули популярності серед читацького загалу, увійшли в спадщину гумористичного цеху України, вивчаються в навчальних закладах та з успіхом виконуються як авторами власних творів, так і народними артистами України, озвучуються численними аматорами на різних сценах нашої держави.
Вибрані твори талановитих сміхотворців давно набули популярності серед читацького загалу, увійшли в спадщину гумористичного цеху України, вивчаються в навчальних закладах та з успіхом виконуються як авторами власних творів, так і народними артистами України, озвучуються численними аматорами на різних сценах нашої держави.
понеділок, 22 лютого 2021 р.
Віктор Євтушенко і його 1000 + 1 жарт у новій книзі
Поет-гуморист а заодно і фельдшер Білоцерківської Служби екстренної допомоги розказує про свою нову книгу, боротьбу за виживання медицини, незалежну профспілку. Була так цікаво, що під кінець навіть його кіт не витримав і прийшов понюхати, чим пахне книга, про яку із таким захопленням розказує господар. Творчість Віктора Євтушенка
четвер, 8 лютого 2018 р.
Творча зустріч в Ромнах

На початку останнього місяця зими в Ромнах, що за 100 км. від Сум, в місцевому Будинку культури відбувся поетичний вечір, особливим гостем якого був Григорій Єлишевич – поет-гуморист, письменник, лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Степана Руданського. Письменник живе в Сумах – обласному центрі, що на Слобожанщині. Він член НСПУ, НСЖУ, Міжнародного Фонду імені Павла Глазового, Почесний житель Великої Чернеччини.
Г.Л. Єлишевич – ініціатор відродження обласного, а з 2013 року Всеукраїнського фестивалю «Вишневі усмішки» на честь славетного гумориста Остапа Вишні (Губенко), який народився в місті Грунь, Охтирського району на Сумщині.
понеділок, 4 вересня 2017 р.
Творчість інших авторів - Віктор Євтушенко
Адресується всім, хто любить щирий український гумор!
Тисяча і один жарт. – Біла Церква,
Видавництво «Буква», 2021. – 672 с.
ISBN 978-966-7195-70-0
понеділок, 16 січня 2017 р.
Рік Павла Глазового
Так непомітно підкрався до нас очікуваний
Новий рік. Тільки його вшанували, а вже старий Новий на порозі. Зустріли ми його вечорницями у Черкаському земляцтві. Яка ж це радість – побачити рідних душею людей і порадіти їх успіхам і талантам! У кожного із присутніх була можливість виступити перед друзями, розкрити свої здібності і подарувати тепло свого серця. Коли мене запросили до мікрофону, то після привітання я нагадала землякам, що прийдешній рік – це рік Павла Прокоповича Глазового, бо класику українського гумору мало б виповнитеся 95. Реакція глядачів була миттєва – зала «вибухнула» оплесками. Скільки ж любові, радості і гарних спогадів залишив усім нам Павло Прокопович! Як після таких овацій не згадати рядки його поезії, які сприйняли гості вечора з повагою до автора:
Новий рік. Тільки його вшанували, а вже старий Новий на порозі. Зустріли ми його вечорницями у Черкаському земляцтві. Яка ж це радість – побачити рідних душею людей і порадіти їх успіхам і талантам! У кожного із присутніх була можливість виступити перед друзями, розкрити свої здібності і подарувати тепло свого серця. Коли мене запросили до мікрофону, то після привітання я нагадала землякам, що прийдешній рік – це рік Павла Прокоповича Глазового, бо класику українського гумору мало б виповнитеся 95. Реакція глядачів була миттєва – зала «вибухнула» оплесками. Скільки ж любові, радості і гарних спогадів залишив усім нам Павло Прокопович! Як після таких овацій не згадати рядки його поезії, які сприйняли гості вечора з повагою до автора:
Я так люблю здоровий сміх,
Веселий сміх, що гріє всіх!
Переливаю в слово радість,
Яку в
душі своїй зберіг.
І я щасливий, що пишу
Хорошим
людям на потіху.
І довго в серці їх ношу.
понеділок, 24 жовтня 2016 р.
Про мітлу, лопату й пляшку языкату
Хтось покинув у сараї
Пляшку горілчану,
Необмиту, недопиту
І, звичайно, п'яну.
- Звідки ти, така хороша? -
Питає лопата. —
Не впізнала тебе зразу,
Знать, будеш багата.
Пляшка булькнула сердито:
— А я й так не бідна.
Не така, як ти, нещасна,
Чорна й жалюгідна.
На бенкетах і фуршетах
Я бувала, всюди,
А з тобою діло мають
Тільки темні люди, —
Роботяги та трудяги,
Пляшку горілчану,
Необмиту, недопиту
І, звичайно, п'яну.
- Звідки ти, така хороша? -
Питає лопата. —
Не впізнала тебе зразу,
Знать, будеш багата.
Пляшка булькнула сердито:
— А я й так не бідна.
Не така, як ти, нещасна,
Чорна й жалюгідна.
На бенкетах і фуршетах
Я бувала, всюди,
А з тобою діло мають
Тільки темні люди, —
Роботяги та трудяги,
Радість
Кум із кумом зустрілися.
Кум говорить куму:
- Я недавно в лотерею
Виграв добру суму!
- Перестаньте базікати
Про тут лотерею.
- Що ви, куме? Я ділюся
Радістю своєю!
- Нащо мені ваша радість?
Де ви так навчились?
Краще б, куме, ви зі мною
Джерело: Павло Глазовий Сміхологія, видання п'яте доповнене - Київ: ФОП Стебеляк, 2013.
Бог і горох
Дочитав до крапки лектор,
В зал поглянув строго:
- Все вам ясно, чи питання,
Може, є у кого?
Тут бабуся й підвелася:
- Хочу запитати.
Мій вопрос торкатись буде
Нашого теляти.
З ним случилося недавно
Нехороше діло,
Як зеленого гороху
Оберемок з’їло.
Чи могли б ви роз’яснити,
Хоч воно і сором,
Чом летить усе з теляти
Під таким напором?
Лектор знизує плечима:
- Звідки ж мені знати,
Що і як там вилітає
З вашого теляти?
- Ну, тоді, - пристала баба,
Як смола, до нього, -
Як ви взнали, що немає
Господа святого?
Ви ж не тямите у тому,
Що летить з теляти,
Джерело: Павло Глазовий Сміхологія, видання п'яте доповнене - Київ: ФОП Стебеляк, 2013.
Соколик
Ішов п’яний серед ночі. Добре десь напився!
аптом бачить: повний місяць в калюжі відбився.
А п’яному, як малому, усе вдивовижу.
Сів у воду. — На Місяці, — говорить, — посиджу. —
Уздрів сержант міліції опудало п’яне.
— Ви чого-то у калюжі розсілися, пане?
— Не в калюжі я, — п’яниця крутнув головою. —
Я сиджу на Місяці. Ось він, піді мною. —
Сержант глянув у калюжу.
— Добре, — каже, — згода.
Зараз тобі, соколику, пришлем “лунохода”.
Старий друг
В ресторанчику Пилипів
Ювілей справляли.
Панько й Сидір ювіляра
Гаряче вітали.
А , вертаючись додому,
Сидір мовив тихо:
- Третій день уже грипую,
Привалилось лихо.
І навіщо я поперся
На бенкет Пилипа?
Тридцять років ненавиджу
Злого цього типа.
- А чого ж ти цілувався
За столом з Пилипом?
- Хотів його, паразита,
Заразити грипом.
Джерело: Павло Глазовий Сміхологія, видання п'яте доповнене - Київ: ФОП Стебеляк, 2013.
Джерело: Павло Глазовий Сміхологія, видання п'яте доповнене - Київ: ФОП Стебеляк, 2013.
Підписатися на:
Дописи (Atom)





