У 2006 році вийшла радіопередача, в якій, зокрема, йшлося про створення Міжнародного фонду ім. Павла Глазового, його становлення та перший рік діяльності. У передачі звучали цікаві запитання слухачів, які на той час хвилювали шанувальників українського гумору, зокрема творчості Павла Глазового. Тодішній президент Фонду Віктор Євтушенко охоче ділився зі слухачами власними гуморесками, розмірковував про тогочасний стан українського гумористичного цеху, розповідав про непрості стосунки з державними чиновниками та ділився планами на майбутнє. А чи змінилося за ці 20 років ставлення посадовців до розвитку українського гумору? Судити вам, шановні слухачі!
вівторок, 17 листопада 2026 р.
Радіопередача-ЗУСТРІЧ НА МАЙДАНІ (8.09.2006)
субота, 3 жовтня 2026 р.
Павло Глазовий. Байки та пісні виконують відомі артисти, поети й гумористи.
Святковий концерт із нагоди 20-річчя Міжнародного Фонду імені Павла Глазового у Культурному центрі "Печерськ Палац"
пʼятниця, 4 вересня 2026 р.
неділя, 12 липня 2026 р.
ПРАВДА ПРО ОСТАННІ ДНІ З ЖИТТЯ ПАВЛА ГЛАЗОВОГО
Останнім часом деякі недруги-заздрісники почали писати в соціальних мережах висмоктані з пальця небилиці про життя Павла Глазового. Тому хочу розвінчати неправду, яка згадується у пасквілі Ліщенюк-Димань. Немає жодного сумніву, що це їхня робота. Навіть, якби А.Паламаренко і писав би цей опус, то звідки він міг знати про Кужільного і моє відношення до цього негідника. Свого часу я багато чого розповідав про цього мерзотника колегам і його трагічну роль у житті Павла Глазового. Взагалі, хто знав Вчителя, то згадують, що Павло Прокопович був дуже обережним у виборі друзів. Далеко не кожному він міг довіритися. Але яким чином він повірив Кужільному, того не міг пояснити і сам Глазовий.
Якось я запитав про Кужільного і Павло Прокопович відповів: «Це товариш мого Андрія! Він попросив, щоб я відредагував «Енеїду», яку на свій лад написав Геннадій Кужільний. Ось так ми й познайомилися. А тоді він зачастив до нас, як товариш мого сина!».
Лише пізніше, коли я збирав матеріали для дипломної роботи, ми з Павлом Прокоповичем так і не змогли знайти дуже багато фотографій для майбутньої книги! Тоді, оглядаючи напівпорожній фотоальбом, Глазовий скрушно зітхнув: «І коли вони встигли повиносити фотографії з квартири?».
Підписатися на:
Дописи (Atom)
