вівторок, 18 квітня 2017 р.

Нехай від лих і бід усіх Вас береже здоровий сміх (Павло Глазовий)

 Нещодавно у бібліотеці ім. Остапа Вишні відбувся вечір пам’яті видатного українського гумориста Павла Глазового (1922 – 2004) до 95-річчя від дня його народження.
Павло Глазовий народився на Миколаївщині. Закінчив восьмирічку, потім педагогічне училище в Новомосковську Дніпропетровської області, одержав диплом учителя української мови. Працюючи у школі, мріяв продовжити навчання в інституті, але спочатку пішов в армію, де закінчив школу сержантів і одержав кваліфікацію авіаційного механіка. Під час війни захищав Ленінград, мав поранення.
«На війні, - писав Глазовий, –  було не до жартів. А по війні весь час смішу людей. Хоча, буває, рикошетом і самому дістається. Але нічого – писав, пишу і буду писати, якщо люди читають».
Після війни Павло став студентом Криворізького педагогічного інституті. В повоєнні роки доля звела його з Павлом Губенком, знаним у літературі як Остап Вишня. Відомий письменник-гуморист був удвічі старший, проте між літератором-початківцем і неймовірно популярним митцем зародилася дружба. Небайдужість до чужої долі, далекоглядне мислення спонукали Остапа Вишню підтримати ще незрілого, однак явно талановитого молодого колегу. Остап Вишня узяв Глазового під своє крило, плекаючи у ньому відповідальність за обраний шлях, вимогливість до себе, до мовленого слова.

вівторок, 7 лютого 2017 р.

День Тетяни з Павлом Глазовим

Місяць січень – щедрий на свята. Одним з них є День Тетяни, названий так на честь знатної римлянки, яка постраждала за свою віру. Цей день також вважається днем студентства. На День Тетяни керівництво бібліотеки ім. К. Чуковського запросило й гостинно зустріло двох Тетян: Тетяну Димань – композитора, співачку, викладача, ведучу та Тетяну Кондратенко – головного редактора газети «Я сам(а)». Згідно програми виступали учні Київської дитячої школи мистецтв № 8, які навчаються грі на фортепіано. Але діти не тільки гарно виконували музичні твори, а й співали, танцювали та виразно читали вірші. Школярі загальноосвітньої школи, що були присутні на святі, зацікавлено сприйняли творчий міні-звіт композитора, в якому прозвучали авторські п’єси для фортепіано, дитяча пісня «Тетянин день» (у виконанні учнів класу) на слова Тамари Коломієць та низка патріотичних пісень у виконанні вокального дуету «Орнамент» у складі Людмили Верети та Тетяни Димань (художній керівник): «Новорічна» на слова Василя Довжика, «Українська хата» на слова Василя Зайця», «Наколядуйте, діти, доброти» на слова Тетяни Петровської та фінальна пісня «Україно моя» на слова Дмитра Луценка.

понеділок, 6 лютого 2017 р.

Віктор Євтушенко – наш ювіляр


«Сміх задля здоров’я» – так називався літературний передзвін по творчості 
Віктора Євтушенка – поета-гумориста, прозаїка, члена Національної Спілки письменників України, президента Міжнародного фонду імені Павла Глазового, лауреата численних Всеукраїнських конкурсів-фестивалів гумору та сатири, члена Асоціації діячів естрадного мистецтва України, заслуженого артиста естрадного мистецтва України.
Читачі мали змогу насолодитися філігранно-витонченим гумором ювіляра, знайомлячись з книжковою виставкою
«Віктор Євтушенко – наш ювіляр» і самим проявити свою майстерність, декламуючи гуморески зі збірок: «Стожарти», «Сміх на голову», «Про100 сміх», «То є так», «Багаті також плачуть». 

понеділок, 16 січня 2017 р.

Рік Павла Глазового

Так непомітно підкрався до нас очікуваний
 
Новий рік. Тільки його вшанували, а вже старий Новий на порозі. Зустріли ми його вечорницями у Черкаському земляцтві. Яка ж це радість – побачити рідних душею людей і порадіти їх успіхам і талантам! У кожного із присутніх була можливість виступити перед друзями, розкрити свої здібності і подарувати тепло свого серця. Коли мене запросили до мікрофону, то після привітання я нагадала землякам, що прийдешній рік – це рік Павла Прокоповича Глазового, бо класику українського гумору мало б виповнитеся 95. Реакція глядачів була миттєва – зала «вибухнула» оплесками. Скільки ж любові, радості і гарних спогадів залишив усім нам Павло Прокопович! Як після таких овацій не згадати рядки його поезії, які сприйняли гості вечора з повагою до автора:
      Я так люблю здоровий сміх,
        Веселий сміх, що гріє всіх!
        Переливаю в слово радість,
        Яку в душі своїй зберіг.  
 І я щасливий, що пишу
 Хорошим людям на потіху.
                                                Ловлю в очах іскрини сміху
                                                І довго в серці їх ношу.