Вечір пам’яті Павла Глазового

Вечір пам’яті видатного українського гумориста Павла Глазового (1922 – 2004) до 95-річчя від дня його народження.

Нехай від лих і бід усіх Вас береже здоровий сміх (Павло Глазовий)

 Нещодавно у бібліотеці ім. Остапа Вишні відбувся вечір пам’яті видатного українського гумориста Павла Глазового (1922 – 2004) до 95-річчя від дня його народження.
Павло Глазовий народився на Миколаївщині. Закінчив восьмирічку, потім педагогічне училище в Новомосковську Дніпропетровської області, одержав диплом учителя української мови. Працюючи у школі, мріяв продовжити навчання в інституті, але спочатку пішов в армію, де закінчив школу сержантів і одержав кваліфікацію авіаційного механіка. Під час війни захищав Ленінград, мав поранення. «На війні, - писав Глазовий, –  було не до жартів. А по війні весь час смішу людей. Хоча, буває, рикошетом і самому дістається. Але нічого – писав, пишу і буду писати, якщо люди читають».
Після війни Павло став студентом Криворізького педагогічного інституті. В повоєнні роки доля звела його з Павлом Губенком, знаним у літературі як Остап Вишня. Відомий письменник-гуморист був удвічі старший, проте між літератором-початківцем і неймовірно популярним митцем зародилася дружба. Небайдужість до чужої долі, далекоглядне мислення спонукали Остапа Вишню підтримати ще незрілого, однак явно талановитого молодого колегу. Остап Вишня узяв Глазового під своє крило, плекаючи у ньому відповідальність за обраний шлях, вимогливість до себе, до мовленого слова.