День Тетяни з Павлом Глазовим

Місяць січень – щедрий на свята. Одним з них є День Тетяни, названий так на честь знатної римлянки, яка постраждала за свою віру. Цей день також вважається днем студентства. На День Тетяни керівництво бібліотеки ім. К. Чуковського запросило й гостинно зустріло двох Тетян: Тетяну Димань – композитора, співачку, викладача, ведучу та Тетяну Кондратенко – головного редактора газети «Я сам(а)». Згідно програми виступали учні Київської дитячої школи мистецтв № 8, які навчаються грі на фортепіано. Але діти не тільки гарно виконували музичні твори, а й співали, танцювали та виразно читали вірші. Школярі загальноосвітньої школи, що були присутні на святі, зацікавлено сприйняли творчий міні-звіт композитора, в якому прозвучали авторські п’єси для фортепіано, дитяча пісня «Тетянин день» (у виконанні учнів класу) на слова Тамари Коломієць та низка патріотичних пісень у виконанні вокального дуету «Орнамент» у складі Людмили Верети та Тетяни Димань (художній керівник): «Новорічна» на слова Василя Довжика, «Українська хата» на слова Василя Зайця», «Наколядуйте, діти, доброти» на слова Тетяни Петровської та фінальна пісня «Україно моя» на слова Дмитра Луценка.

  Жодне веселе свято не обходиться без жартів та сміху.  У цей час доречно було згадати гуморески  та «Привітання» великого українського сміхотворця Павла Прокоповича Глазового, 95-річчя якого ми будемо відзначати цьогоріч:

                     «Добрий день вам, любі друзі – дідусі наші, бабусі.

                       Молодички і дядьки, дівчаточка й парубки,

                       Нежонаті і жонаті, лисуваті і чубаті!

                       Жартівливе рідне слово, нашу пісню голосну    
                       Ми даруєм всім, хто любить українську бузину».

Під час спілкування з глядачами, учнями молодших класів, з’ясувалося, що вони, на превеликий жаль, не знають Глазового. І це було дуже прикро! У свій час Павло Глазовий мав велику популярність серед українців. Він був справжнім Майстром слова, писав актуально та яскраво, гостро реагував на фальш у спілкуванні між людьми, вмів поетичним словом виявляти людські недоліки. За допомогою гумору Павло Прокопович вказував на невихованість людей, їхню неосвіченість та грубість, навчав не повторювати чужих помилок, бути добрими, щирими і вдячними, радив «розмовляти з людьми по-козацькому – не зверхньо, а гордо з почуттям високої гідності».
Так при житті поет наставляв Анатолія Паламаренка, свого вихованця, нині – шанованого народного артиста України. (Павло Глазовий. Листи до друга в США, с. 93). У своїй творчості сатирик не оминав увагою дітей, присвятивши їм чудові правдиві гуморески. Він писав: «Моя душа й моє перо служать тільки на добро». Творчий багаж Глазового можна використовувати у навчанні та вихованні дітей. В умілих руках учителя це стане надзвичайно корисним інструментом – не примусово, а в ігровій формі та
веселому поетичному спілкуванні навчати дітей думати та духовно розвиватися.
Виступи учнів мистецької школи зачарували глядачів. З чистим серцем і щирою душею артисти подарували присутнім гуморески поета: Назарій Шуст – «Добре бути космонавтом», «Сміх і сльози», «Виродок», Наталія Чарна –  «Чистий розум», «Увертюра», Ірина Гуменюк  – «В темнім залі», «Ізюм», Герман Росстальний – «Майбутній Ойстрах», «Чому букви різні», «Добрий дядя», «Книголюб»,  Тетяна Димань –  «Брехунець», «Пряник», «Коріння і насіння», «Перший лист» та «Допитливий син».  
Сподіваюся, що глядачі – діти молодшого покоління, які подарували нам гарячі оплески – надовго запам’ятають цю зустріч, будуть жити з любов’ю до рідного слова та  зацікавляться творчістю славетного українського гумориста та лікаря людської душі – Павла Прокоповича Глазового.

                                                                                                   Тетяна Димань,

                                            заслужений діяч естрадного мистецтва України,

                            лауреат премії ім. Наталі Забіли (в номінації композитор),

                                                член Міжнародного Фонду ім. Павла Глазового.