У шестирічному віці, вперше виступила на сцені, оскільки батьки були акторами.
По війні, ще навчаючись в школі, почала працювати актрисою допоміжного складу; не припиняючи роботи в театрі навчалась у Дніпропетровському театральному училищі (1949 - 1951р.р.).
Після кількох років роботи в периферійних театрах України, де працювала разом з матір’ю (Могилів-Подільський, Вінниця, Дніпродзержинськ) була переведена Комітетом у справах мистецтв у 1951 році до Київського академічного українського драматичного театру ім.Ів.Франка, де і працюєэ до цього часу.
За цей період, бувши однією з провідних актрис театру, зіграла багато ролей в репертуарі української та зарубіжної класики, у виставах сучасних драматургів. Найбільш значні з них – Галя “Назар Стодоля” Т.Шевченка; Марина в одноіменній п’єсі М.Зарудного, за мотивами Т.Шевченка; Олена “Глитай або ж павук” М.Кропивницького; Катерина “Не судилось”, Маруся “Маруся Богуславка”, Галя “Лиха доля” М.Старицького; Софія “Безталанна”, Маруся “Житейське море”, Василина “Суєта” Ів.Карпенко-Карого; Регіна “Перехресні стежки”, Анеля “Для домашнього вогнища”, Настя “Украдене щастя” Ів.Франка; мадам Консепсіньйон “Камінний господар”, Гелена “Касандра” Л.Українки; леді Макдуф “Макбет” В.Шекспіра; Ольга “Тил”, Ольга “Веселка” М.Зарудного; Катря “Фараони”, Доброніга “Камінь Русина” О.Коломійця; Чайка “Банкір”, Вероніка “Сторінка щоденника” О.Корнійчука; Васілуца “Каса маре” Й.Друце та багато інших. Співпрацювала з такими видатними діячами українського театру, режисерами, як Г.Юра, А.Бучма, М.Крушельницький, В.Скляренко, С.Данченко.
Крім театру багато працювала як актриса-читець — майстер художнього слова, проводила широку концертну діяльність, маючи самостійні читецькі програми. Протягом багатьох років працювала на радіо і телебаченні, рідше знімалась в кіно.
Читецькі програми робила за творами таких авторів: Л.Українка, Т.Шевченко, Ів.Франко, О.Кобилянська, Марко Вовчок, П.Тичина, М.Рильський, В.Сосюра, П.Панч, П.Усенко, О.Гончар, В.Василевська, Дм.Павличко, Любов Забашта, Наум Тихий, Ліна Костенко, пізніше – В.Стус, Олена Теліга, Є.Маланюк, О.Ольжич і багатьох, багатьох інших. В Золотому Фонді Республіканського радіо зберігаються записи з участю Г.Яблонської.
Є багаторічним членом Національної спілки театральних діячів України, членом жюрі багатьох конкурсів, оглядів, Республіканських фестивалів в жанрі театрального мистецтва та художнього читання.
Активно займалась військово-шефською роботою по культурному обслуговуванню військового контингенту, очолювала Київську міську в/ш комісію.
Неодноразово нагороджувалась почесними грамотами, медалями, одержувала подяки, іменні нагороди (як від військового командування так і від керівних органів профспілки працівників культури).
1960 р. - одержала почесне звання Заслуженої артистки УРСР.
1970 р. - нагороджена Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР.
1982 р. - нагороджена медаллю “1500-ліття Києва”.
1982 р. - одержала почесне звання Народної артистки УРСР.
1985 р. - нагороджена медаллю “Ветеран праці”.
Як ліквідатор наслідків аварії на Чорнобильській АЕС занесена до Почесної книги Республіканської профспілки працівників культури.
Засновник та багаторічний Президент Міжнародної Ліги „Матері і сестри – молоді України”.
За 15 років діяльності МЛ „МІСМУ” здобула великий досвід організаційно-адміністративної роботи по проведенню широкомасштабних мистецько-просвітницьких акцій, конференцій, круглих столів, розширюючи коло діяльності Ліги відповідно до потреб, які висуває сьогодення.
Як сценарист та режисер-постановник, здійснює постановки творчих вечорів, тематичних концертів, театралізованих дійств („Пам’яті героїв Крут”, „Уклін тобі рідная, мати”, „Покровонько, козацькая мати”, „Йдемо до тебе, батьку наш, Тарасе”, Свято національних меншин „Фольклорама”, „Жіночі голоси, Козацька доба”, „Геній і сучасність” („Живий Шевченко”), „Ольжич – назавжди” до 100-річчя від дня народження О.Ольжича, „Вони пішли у безсмертя” до героїчно-трагічних подій під Крутами та інші).
Основним напрямком діяльності очолюваної організації вважає мистецько-просвітницьку роботу в молодіжному середовищі з метою збагачення свідомості молоді, прищеплення їй любові до своєї Держави, до рідної культури і мови, національних традицій та історії, почуття поваги до загальнолюдських цінностей.
Як Голова комітету „Спілкування” Національної Ради жінок України, в яку з 2000 року входить МЛ „МІСМУ”, співпрацюю з багатьма громадськими організаціями, державними та військовими структурами.
Нагороджена Міським Головою м.Києва почесним знаком „Знак пошани”.
Відзначена дипломом „Посол миру” Міжрелігійної та міжнародної федерації „За мир у всьому світі”.
У 2005 році Указом Президента України нагороджена Орденом Княгині Ольги ІІІ ступеню.
У 2006 році Міністерством оборони України нагороджена медаллю „15 років Збройним Силам України”.
Спілкою офіцерів України відзначена медаллю „За заслуги”. У 2007 році одержала свідоцтво „Учасник війни”.
У 2008 році Міністерством у справах сім’ї, молоді і спорту нагороджена нагрудним знаком „За активну громадську діяльність”.
21 листопада 2008 року відзначена Почесним дипломом Інституту творчості „Меценат року” – „За активну благодійну діяльність та вагому підтримку української культури, мистецтва, освіти і спорту”.
19 грудня 2008 року Указом Президента України нагороджена Орденом Княгині Ольги ІІ ступеню.
17 лютого 2009 року нагороджена Почесною грамотою Міністерства культури і туризму.
Немає коментарів:
Дописати коментар